Сімейство кропив'яних. Багаторічна трав'яниста
рослина. Кореневище багаторічне з повзучими підземними пагонами, посадженими у
вузлах тонким підрядним корінням. Стебло однорічне, прямостояче, 90-120 см,
тупо-4-гранне, борозенчасте, з супротивними гілками, посаджене, як і листя,
жорсткими пекучими волосками, вкрите коротким гарматою. Листя супротивне,
черешкове, овальне, яйцевидно-ланцетове або ланцетоподібне, загострене при
підставі, серцеподібне, по краях великопільчасте, вкрите гарматою і пекучими
волосками; прилистки маленькі, вузьколанцетні, загострені. Квіти дрібні,
зелені, одностатеві, дводомні, що сидять маленькими клубками, зібраними в
пазушні, пониклі, кистевидно-сережчасті суцвіття. У чоловічих квітів оцвітина
4-роздільна, з розпростертими овальними частками; тичинок 4, супротивних
часткам оцвітини, до цвітіння загнутих всередину, що згодом швидко
відгинаються; пильовики 2-гніздні, що розкриваються поздовжніми тріщинами;
маточка зачатковий, плоскоподібний. У жіночих квіток оцвітина підпестична, 4-листова,
зовні пухнаста; внутрішні 2 листочки крупніші за зовнішні, яйцеподібні,
прямостоячі; тичинок немає; маточка з верхньою, 1-гніздною, з однією
сім'япочкою, яйцеподібною зав'яззю, що несе на своїй верхівці пензлик. Плід -
яйцевидний, однонасінний, горіх, що не розкривається, укладений в оцвітину, що
розрослася. Насіння з плівчастою шкіркою. Зародок прямий, зі зверненим догори
корінцем. Цвіте із середини червня до пізньої осені.
Використовувана частина: в медицині використовують листя рослини, з яких готують рідкий
екстракт, настої та настоянки. Листя кропиви містить до 269 мг% вітаміну С,
каротин та інші каротиноїди (до 50 мг%), вітаміни групи В і К, мурашину,
пантотенову та інші органічні кислоти. У листі виявлено до 5% хлорофілу, більше
2% дубильних речовин, камедь, протопорфірин, копропорфірин, ситостерин,
глікозид уртицин, залізо, фітонциди, кверцетин, кавова, р-кумарова, ферулова
кислоти.
Збір та заготівля:
листя збирають під час цвітіння рослини. Роблять це в захисних рукавицях, так
як свіже листя жалить до опіків. Сушена трава без запаху,
гіркувато-трав'янистого смаку. Листя сушать під навісами, розсипавши шаром 3-5
см і періодично перемішуючи. Термін зберігання – 2 роки. Кореневища викопують
провесною або восени, очищають від землі і сушать під навісами або в сушарках
при температурі 40°С. Термін зберігання – 2 роки.
Застосування:
препарати мають кровоспинну, жовчогінну, сечогінну та загальнотонізуючу дію,
знижують рівень цукру та холестерину в крові та підвищують рівень гемоглобіну.
Настій листя – старовинний засіб, що застосовується при маткових,
гемороїдальних та шлунково-кишкових кровотечах. Листя входить до складу
багатьох шлункових, ниркових, кровоспинних зборів, а також кропиву застосовують
проти недокрів'я і як полівітамінний засіб. Щи та салати з молодого листя
кропиви здавна і до наших днів вживають при весняному авітамінозі. Сік свіжої
кропиви покращує обмін речовин, посилює травлення, активізує функції нирок,
збільшує виділення шлаків. Зовнішньо у вигляді ванн і примочок настій і сік використовують
при екземах і дерматитах, а також при ранах, що гнояться, виразках, фурункулах.
Використовують для цього і примочки зі свіжого листя. Відвар коренів та
кореневищ – народний засіб від фурункульозу, висипів та вугрів.
Рецепти:
- анемія, авітаміноз: свіжий сік
кропиви приймати внутрішньо по 1 чайній ложці 3 рази на день.
- настій листя: 1 ст. л. подрібненого
листя кропиви заливають склянкою окропу, настоюють 10 хв, проціджують.
Застосування: по 1 ст. л. 3 рази на день.
– сироп із коріння: 2 ст. л. коренів та
кореневищ варити 15 хв у 200 мл цукрового сиропу або меду. Застосування: по 1
ст. л. 5-6 разів на день при жовчнокам'яній хворобі, недокрів'ї, гастритах,
колітах та кашлі.
- нирковокам'яна хвороба: порошок
розтертого насіння рослини призначають внутрішньо по 2-4 г 3-4 рази на день.
- відвар листя: 100 г подрібненого
листя заливають 1 л суміші води та оцту (9:1), кип'ятять 30 хв, проціджують.
Перед сном миють голову (без мила).
- приготування соку: пагони свіжої
квітучої рослини зрізають, миють проточною водою і віджимають сік. Отриманий
сік розбавляють окропом у співвідношенні 1:3 і кип'ятять 2-3 хв. Застосування:
по 1 чайній ложці 3 десь у день під час їжі.
– приготування маски: 50 г подрібненого
на м'ясорубці свіжого листя змішують з 1 ст. л. меду. Використання: тонким
шаром накладають на обличчя, шию, покриваючи серветкою або рушником на 25-30
хвилин.
- протиглистяне: 1 столова ложка плодів
і подрібненого коріння кропиви на 1 склянку окропу, наполягати 1 годину,
процідити. Застосування: по 2-3 столові ложки 3-4 десь у день.
