Деревій звичайний
(Achillea millefolium)
Місце заготівлі:
Західна Україна.
Опис
Належить до сімейства складноцвітих.
Багаторічна трав'яниста рослина з прямим одиночним стеблом висотою до 70 см.
Вся рослина рідкоопушена. Листя чергове, черешкове і сидяче, довгасте, перисто-
або двічі-перисторозсічене. Від материнської рослини радіально відходять
кореневища, у тому числі виростають нові рослини. Цвіте у червні-серпні. Дрібні
білі квітки зібрані на верхівці стебла у суцвіття – кошики. Плоди – бурі
сім'янки, дозрівають у серпні-вересні. Наприкінці літа нерідко можна
спостерігати повторне цвітіння деревію.
Використовувана частина: свіжа трава, сухе листя та суцвіття. Сухе листя зі слабким,
неприємним, ароматним запахом і солоним, терпким, гіркуватим смаком. У сухих
квітів сильніший, але менш неприємний запах і гірший, в'яжучий, пряний смак. У
квітучій рослині міститься ефірна олія, до складу якої входять складні ефіри,
азулени, туйол, цинеол, камфора, каріофілен, мурашина та ізовалеріанові
кислоти. У деревію виявлено також смоли, гіркоти, дубильні речовини, вітаміни,
фітонциди та деякі інші речовини.
Збір і заготівля:
траву збирають у фазі цвітіння (червень-перша половина серпня), зрізуючи верхні
верхівки пагонів довжиною до 15 см без грубих стебел. При зборі суцвіть
зрізають щитки з квітконосом не довше 2 см. Сировину сортують і сушать у тіні
або в сушарках при температурі до 35-40°С. Термін придатності – 2 роки.
Застосування:
рослина має загальнозміцнюючу, протизапальну, кровоспинну, антиспастичну,
в'яжучу і слабку місцевоанестезуючу дію. Деревій призначають внутрішньо при
кровотечах – маткових, легеневих, шлунково-кишкових, носових та зовнішніх; при
ранах, норицях, трофічних виразках, хронічному фурункульозі, шкірних
захворюваннях. Трава і квітки деревію успішно застосовуються при гастритах,
виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, при ентероколітах,
виразковому неспецифічному коліті, спастичних болях у шлунку та кишечнику та
при порушенні апетиту. Деревій нормалізує та активізує обмін речовин, тому його
додають до лікарських зборів при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі та ожирінні.
Незважаючи на те, що трава деревію збільшує кількість тромбоцитів у крові,
небезпеки тромбозу не виникає. Кровоспинна дія пов'язана в основному з
активацією тромбоцитів і скороченням часу кровотечі. Протиалергічна дія трави
дозволяє успішно застосовувати деревій при діатезах, екземі, кропивниці,
бронхіальній астмі тощо. Загальнозміцнююча дія рослини дозволяє включати його
до складу лікарських зборів при лікуванні різноманітних астенічних станів,
неврозів та істерії. У народній медицині він найбільше відомий як хороший
кровоспинний і ранозагоювальний засіб; його призначають також при хворобах
печінки, подагрі, ревматизмі, туберкульозі лімфатичних залоз як протиглистовий
засіб; при хворобливих менструаціях, анемії та туберкульозі легень.
Рецепти:
– настій: 1-2 столові ложки наполягають
із 1,5-2,0 склянками окропу (випити за день).
- настій для зовнішнього застосування готують
із розрахунку 3 столових ложок трави на 1,5-2 склянки окропу.
– для зовнішнього застосування на зиму
заготовляють порошок із суміші деревію та кропиви (у рівних частинах). Порошок
сухий або у вигляді обвареної окропом кашки застосовують як кровоспинний засіб.
- приготування настою: 2 чайні ложки
трави заливають склянкою окропу, настоюють 1 годину і проціджують. Приймають по
чверті склянки 4 десь у день як кровоспинний засіб.
- приготування відвару: 2 ст. л.
сировини заливають склянкою гарячої води, кип'ятять 15 хв, охолоджують 45 хв і
проціджують. Використовують зовнішньо.
- примочки: 4 ст. л. трави деревію на
400 мл окропу настоюють 4 години в теплому місці, проціджують.
– до погано ран, що гояться, можна
прикладати подрібнене свіже листя або обварене крутим окропом сухе листя
деревію.
