Вічнозелене дерево висотою до 45-50 м. Кора
гладка, біла, опадаюча, або груба, лускоподібна біля основи стовбура, іноді
зустрічаються дерева з більш-менш глибоко борозенчастою корою до верхніх гілок.
Молоде листя супротивне, у великій кількості пар, сидяче або стеблооб'ємне,
вузько ланцетове або широко ланцетове, довжиною 5-10 см, шириною 1,5-3 см,
темно-або світло-зелене, блискуче. Проміжне листя чергове, черешкове, широко
ланцетове або ланцетно-загострене, довжиною 8-27 см, шириною 4-5 см, блідо- або
темно-зелене, плоске або хвилясте. Дорослі - також чергові і черешкові,
ланцетні, часто серповидні, довжиною 11-18 см, шириною 1,5-2 см, або більші,
блідо-зелені, плоскі або хвилясті.
Парасольки пазушні, триквіткові; ніжка
циліндрична парасолька, довжиною 3-6 мм; бутони сидячі або на квітконіжках,
яйцеподібні або циліндричні, довжиною 5-7 мм, діаметром 4-5 мм, або більші;
кришечка напівкуляста або конічна, дорівнює або трохи довше трубки квітколожа;
пильовики зворотнояйцеподібні, виїмчасті на вершині, відкриваються паралельними
щілинами; залізця еліптична. Плоди сидячі або на ніжках, кулясті або
кубарчасті, довжиною 5-6 мм, діаметром 7-8 мм або більші; диск опуклий, з 3-4
висунутими стулками, що розходяться. На батьківщині цвіте у грудні-травні; на
Чорноморському узбережжі – у липні-серпні.
Використовувана частина: листя. У листі до 3,5% Ефірної олії, що надає специфічний запах
рослині (головною частиною ефірної олії є цинеол). Крім того, у листі міститься
від 1 до 6,3 % дубильних речовин, гіркоти, органічні кислоти та інші сполуки.
Збирання та заготівля: листя евкаліпта можна збирати протягом усього року, але найкращим
часом для збору вважається осінь. Восени молоде однорічне листя особливо багате
на ефірні масла. Термін зберігання – 2-3 роки.
Застосування: рослина
має відхаркувальну, болезаспокійливу, ранозагоювальну та антисептичну дію. У
науковій та народній медицині препарати з евкаліпту (настій, відвар, настоянка
та олія) застосовують при трахеїтах, бронхітах, бронхіальній астмі, плевритах,
абсцесах легень, бронхоектазах, гострих та хронічних шлунково-кишкових
захворюваннях. Евкаліпт показаний при лікуванні гнійних ран, фурункулів, у
гінекологічній практиці – при ерозіях шийки матки та кольпітах; в
офтальмологічній практиці – при лікуванні блефаритів та кон'юнктивітів.
Евкаліптова олія застосовують для інгаляцій при захворюваннях легких і верхніх
дихальних шляхів, при ангіні та стоматиті, зовнішньо використовують при
артритах, радикуліті та міозіті. У народній медицині вважається, що рослина має
протипухлинну дію.
Рецепти:
– для прийому наполягають 1 столову ложку
листя з 0,5 л окропу (в термосі) – добова доза. Настій для зовнішнього
застосування готують із розрахунку 2 столових ложок листя на 0,5 л окропу.
- відвар: 1 ст. л. подрібненого листя
заливають 100 мл гарячої води, кип'ятять 5 хв, настоюють 5-10 хв і проціджують.
Всередину приймають по чверті склянки 3-4 десь у день.
- настоянка: 2 ст. л. подрібненого
листя заливають 100 мл 20% спирту і настоюють 10-15 днів у щільно закупореній
скляній тарі.
- 100 г листя залити 0,5 л горілки, наполягати
15 днів, процідити та застосовувати при інгаляції (15-20 крапель на 1 ст.
кип'яченої води).
– евкаліптова олія: 100 г дрібно
нарізаного листя залити 500 мл підігрітої до 40°C оливкової, вазелінової або
рослинної олії, поставити на водяну баню на 30 хв. Наполягати 2 тижні.
Процідити. Повинна вийти жовта рідина, яку потрібно додавати у вазелін або
свинячий жир (10 крапель на 10 г).
