Багаторічна або дворічна трав'яниста рослина.
Корінь м'ясистий, стрижневий, веретеноподібний, малогіллястий, до 60 см. Стебло
прямостояче, тверде, розгалужене, повстяно-опушене, ребристе. Листя чергове,
широке, яйцеподібне, повстяно-опушене знизу. Нижнє листя велике, з черешками з
пухкою м'якоттю. Кошики великі, кулясті, зібрані щитками, забезпечені
обгортками, листочки обгорток зелені, шилоподібні, на верхівці загнуті гачком,
кошики легко чіпляються, переносяться на відстань. Квіти червоні, двостатеві, трубчасті.
Тичинок 5. Зав'язь нижня, одногніздна, однонасінна, з одним двоподільний
стовпчиком, потовщеним біля основи приймочків і з кільцем волосків. Плід –
стислі з боків зморшкуваті сім'янки з летучкою із щетинок. Цвіте влітку.
Медонос.
Використовувана частина: коріння, рідше – листя та плоди. У коренях лопуха міститься
полісахарид інулін (до 45%), протеїни (близько 12,3%), ефірні олії (до 0,17%),
кислоти (стеаринова та пальмітинова), білкові речовини, слиз, дубильні речовини
та смоли. Листя лопуха містить велику кількість аскорбінової кислоти (до 350
мг%).
Збір і заготівля:
коріння рослин першого року життя заготовляють восени (у вересні-жовтні), а
рослин другого року – ранньою весною (у квітні), до початку росту. Коріння
викопують, миють у холодній воді, розрізають на частини та сушать у тіні або в
сушарках при температурі 50-60°С. Термін зберігання – 5 років.
Застосування:
лопух у народній медицині застосовується дуже широко. Його призначають при
нирковокам'яній та жовчнокам'яній хворобах, при хворобах суглобів та
остеохондрозах, при водянці; при ентероколітах, що супроводжуються запорами,
при алергічних реакціях та цукровому діабеті. Лопух допомагає при гострих
гарячкових захворюваннях, при інтоксикаціях (отруєння солями важких металів та
інших), а також – при укусах комах. Препарати лопуха мають протипухлинну дію і
застосовуються в народній медицині при лікуванні доброякісних та злоякісних
новоутворень. Свіже листя лопуха використовують для компресів при болях у
суглобах, при мастопатії, для лікування ран, що довго не гояться. Рослина
застосовують зовнішньо при лікуванні екзем і при випаданні волосся (у вигляді
реп'яхової олії або у вигляді відварів). Корінь лопуха - неодмінний компонент
зборів при лікуванні фурункульозу та подібних захворювань.
Рецепти:
- лопух покращує ріст волосся. Для
цього відваром коренів змочують шкіру голови щодня протягом тривалого часу
(наповнюють невелику каструлю на 1/3 корінням і наливають воду майже до верху,
кип'ятять на повільному вогні 30-40 хвилин, проціджують). Відвар зберігають у
холодильнику трохи більше 5 днів. Використовують при потребі, перед вживанням
підігрівають.
– настій для внутрішнього вживання: 2
столові ложки кореня лопуха наполягають із 500 мл окропу – добова доза.
- приготування відвару: чайну ложку подрібненого
коріння заливають склянкою окропу, кип'ятять 10-15 хв на слабкому вогні,
остуджують і проціджують. П'ють по 1 ст. л. 3-4 десь у день.
- очисна, антитоксична властивості. Відвар
коренів лопуха виводить із організму як солі, шлаки, токсини, а й такі
речовини, як сполуки ртуті. 10 г сушеної подрібненої сировини на 1 склянку
гарячої води, кип'ятити 15-20 хвилин, процідити, довести обсяг до вихідної.
Приймати по 1 столовій ложці 3-4 рази на день.
– при різких болях у животі приймають
відвар рослини або її сік: 1 столова ложка на 1/3 склянки теплої води.
– при холециститі, жовчнокам'яній хворобі,
хронічному панкреатиті п'ють відвар з коріння: 20 г сухої подрібненої
сировини на 1 склянку води, кип'ятити 30 хвилин, наполягати 20 хвилин,
процідити, довести до вихідного обсягу. Приймати по 1-2 склянки 3 десь у день
їжі.
- як жарознижувальний засіб приймати відвар
коренів: 4 столові ложки сушеної подрібненої сировини на 4 склянки води,
кип'ятити до зменшення обсягу наполовину, процідити, до відвару додати 2-3
стіл, ложки меду. Приймати по 1 склянці 3 десь у день їжі.
– при сечокам'яній хворобі відвар коріння: 20
г сушеної подрібненої сировини на 1 склянку гарячої води, кип'ятити 10 хвилин,
наполягати 2 години, процідити. Пити по 1/2 склянки 3 десь у день.
