Звіробій звичайний

(Hypericum perforatum)

Місце заготівлі: Західна Україна.

Опис

Сімейство звіробійні. Багаторічна трав'яниста рослина висотою від 30 до 80 см. Стебло прямостояче, зеленого, потім червонувато-бурого кольору. Листя супротивне, еліптичне, з точками, що просвічують - дірочками, а ароматні золотисто-жовті квітки зібрані в широкометельчатые суцвіття. Цвіте у червні-серпні. Плід – довгаста коричнева коробочка, дозріває у липні-вересні.

Використовувані частини: надземна частина рослини (трава), зібрана на початку фази цвітіння. Вона має своєрідний бальзамічний аромат, що нагадує соснову смолу, і терпкий, гіркуватий, смолистий смак. Рослина містить дубильні речовини, ефірні олії, флавоноїди (гіперозид, рутин, кверцитрин, ізокверцитран, кверцетин), вітаміни (С, РР, каротин, нікотинову кислоту), антоціани, спирти, алкалоїди, смоли та пігменти.

Збір та заготівля: збирають звіробій у розпал цвітіння. Зрізають наземну частину рослини на висоті 10 см від землі; її очищають від домішок, зв'язують у пучки і сушать на свіжому повітрі в тіні або сушарках при температурі 50-60°С. Іноді заготовляють верхівки рослини, що окремо квітнуть. Термін зберігання – 2 роки.

Застосування: одна з найпопулярніших лікарських рослин. Має загальнозміцнюючу, протизапальну, кровоспинну і в'яжучу дію. Застосовується при астенічних станах, неврозах та неврастеніях, головних болях та безсонні. Діє протизапально та болезаспокійливо при запаленні сідничного нерва. Трава звіробою має спазмолітичну дію і стимулює діяльність серця, застосовується при міокардитах та ендокардитах. Звіробій призначають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (гастрити, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, ентероколіти, проноси, виразковий коліт, геморой), печінки та жовчного міхура, (дискінезії жовчного міхура, холецистит, хронічний). Використовується як діуретичний та протизапальний засіб при гломерулонефритах, пієлонефритах, циститах, запаленнях передміхурової залози. У народній медицині звіробій застосовується ще при захворюваннях суглобів – обмінної, інфекційної та ревматичної етіології; при незагойних ранах, виразках і свищах, при гострих застудних захворюваннях, туберкульозі, сінній лихоманці та дитячих діатезах. Трава звіробою широко використовується для лікування новоутворень, при різноманітних запальних процесах жіночої статевої сфери. Його дають як глистогінний засіб, ним же лікують нічне нетримання сечі у дітей. Трава має фотосенсибілізуючі властивості, тобто підвищує чутливість шкіри до ультрафіолетових променів і застосовується при лікуванні вітіліго. Звіробій призначають і як зовнішній засіб: для полоскань при захворюваннях носоглотки і ротової порожнини, для спринцювання при білях, для ванн, у вигляді мазей і компресів при опіках, для прискорення загоєння ран і пролежнів. У хірургії застосовують препарати з трави звіробою - іманін та новоіманін. За свої різнобічні лікувальні властивості звіробій у народі раніше вважався чарівною рослиною.

Рецепти:

– 1 столову ложку трави наполягають із 1,5 склянками окропу. Випивають по 1/3 склянки за 3 рази за 20-40 хвилин до їди.

– для зовнішнього вживання готують концентрованіший настій (2-3 столові ложки трави на 2,0 склянки окропу).

- настоянку звіробою готують з розрахунку 1: 10 на 70%-ном етиловому спирті, приймають по 30-50 крапель з 1/3 склянки води всередину або використовують для полоскання горла та ротової порожнини.

– приготування настою: 3 столові ложки трави заливають склянкою окропу, настоюють 2 години та приймають по третині склянки 3 рази на день.

- приготування настоянки: крупно подрібнену траву звіробою заливають 40% спиртом або горілкою у співвідношенні 1:5, настоюють 10 днів і проціджують. Приймають для полоскання рота по 30-50 крапель на півсклянки води.

– приготування олії: 1 столову ложку висушених квітучих верхівок трави звіробою товчуть у ступці та розтирають. Потім заливають склянкою оливкової олії та переливають у банку білого скла, яку залишають незачиненою, і настоюють у теплому місці, періодично помішуючи. Через 3-5 днів, коли бродіння закінчиться, банку закривають і тримають на сонці, поки масло не стане яскраво-червоним (приблизно 6 тижнів), а потім зливають.

- настій: 15 г трави на 100 мл окропу. Рекомендовано дітям від 1 до 7 років для вигнання глистів пити по 90-150 мл 3 рази на день протягом 3 днів, в останній день випити проносну сіль. Усього проводиться три цикли з проміжками 10-12 днів.

- настій: 1 столова ложка суміші звіробою продірявленого, деревію звичайного і коріння дягиля лікарського, взятих порівну, на 1 склянку окропу. Випивати за півгодини перед сном при розумовій перевтомі, нервовому перенапрузі та безсонні.